От і прочитана ще одна книга про Ераста Фандоріна. Причому прочитана за день. Під час навчання це просто рекордна швидкість. Книжка цікава. Головна героїня - дівчина у комплекті з чоловічим прізвищем на обкладинці - це завжди цікаво. А в комплекті з війною, яку Росія програла... :)Отож сюжет як завжди в Акуніна: начебто нічого особливого, а цікаво - не відірватися. Тому я зупинюся на героях.
Варвара. Ну на початку типова дівчина очима чоловіка-письменника. Проста, наївна не вміє визнавати помилок і ні на що не здатна без міцного чоловічого плеча. Але далі вона еволюціонує, стає цікавішою, самостійнішою. Цікаво те, що її самостійність та ініціативність обернено пропорційні самостійності та ініціативності її нареченого. Дивна штука. еге ж.
Фандорін. У фіналі першої книги автор з нього познущався як міг. Але в компенсацію за це читач отримав повноцінного романтичного (трохи навіть байронічного) героя замість колишнього наївного, хоч і кмітливого, хлопчика. Для читала трагедія "Азазеля" вигідна, а от для самого Фандоріна...
Головний негідник (от не назву я його імені, хоч здогадувалася від самої дуелі в Будапешті) вийшов дуже симпатичним як на політика. Політики взагалі рідко бувають симпатичні, але цей непоганий, хоч і частенько дозволяв собі бруднити руки. Але то є війна... А після його монологу про Росію я майже закохалася ;)
Скачати книгу можна тут. Читайте хороші книги. І любіть Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар