Показ дописів із міткою Крестомансі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Крестомансі. Показати всі дописи

неділя, 19 жовтня 2014 р.

Діана вінн Джонс "Чарівники з Капрони"

Чергова книга про Крестомансі. Цього разу письменниця вирішила здійснити мрію половини людства і вигадала хороший кінець історії Ромео та Джульєтти. Але трохи передала куті меді і таких пар вийшло аж три. Але як на мене, це книзі не зашкодило.
Ця книга захопила мене майже так само, як перша і значно більше, ніж друга. От лише мені замало було Крістофера, що й не дало цій книзі дотягтися до "Дев'яти життів...". Ні, я розумію, що такого харизматичного персонажа й потрібно показувати зрідка, інакше у читача виникне передрозування. Але у моєму випадку вийшов дефіцит.
Пісня Капронського янгола латиною звучить чудово, а от у перекладі... Нарешті я маю за що полаяти росіян-перекладачів цієї серії.
Образи головних героїв  - Тоніно та Анжеліки - вдалися на "ура". Другорядні образи теж. Ну а образи котів у пані Джонс традиційно найкращі.
Питання через що ж посварилися двісті років тому Монтана і Петроккі залишилося відкритим і це чи не єдиний недолік книги.
Найбільше мені сподобалися мотиви безнадійної війни заради порятунку рідного графства. Цієї війни було мало, але мене зачепило.
 Капрону змогли врятувати. Не знаю як вам, але мені це дарує надію.
Підсумок: дуже й дуже хороша книга. Рекомендую.
Скачати можна тут. Читайте книги Діани вінн Джонс і любіть Україну так, як її персонажі люблять свою Вітчизну.

понеділок, 15 вересня 2014 р.

Діана вінн Джонс " Зачароване життя"

Черговий шедевр від авторки) Крістофер виріс, одружився (ну ж бо, вгадайте ім'я його дружини :) ), і має мороку з пошуком наступника. Наступник знаходиться, його звати Мур Чант і він до неможливого тихий і ввічливий хлопчик, який навіть не підозрює про свої здібності. Зате про них знає його старша сестра, Гвендолін. І всіляко цим користується. А далі все як зазвичай у Вінн Джонс: чудовий гумор, нестандартні персонажі й цікаві пригоди.
Сподобалося мені все. Особливо порадувало те, що Гвендолін як була малолітньою злочинницею, так нею й залишилася. Бо зазвичай у дитячих книгах подібні герої чарівним чином розкаюються і перетворюються на малолітніх янголят, причому без жодних логічних пояснень. Ще сподобався мені Крестомансі з його костюмами на кожен день тижня, нескінченною енергією і впевненістю у власних силах.
От і все, що я хотіла сказати. Чудова книжка.
Традиційно даю посилання для скачування і борюся з бажанням написати працівникам Старого лева листа з проханням перекласти даний цикл.
Читайте цікаві книги. І любіть Україну.

пʼятниця, 29 серпня 2014 р.

Діана вінн Джонс "Дев'ять життів Крістофера Чанта"

Якщо коротко, то це шедевр. Ні, серйозно. Це така дитяча казка, яку у вісімнадцять років читаєш з не меншою цікавістю, ніж у десять. Це казка, яка не робить знижки на вік читача і показує правду. А ще це кількасот сторінок цікавих пригод, суто англійського гумору і мандрівок мальовничими й цікавими світами.
 У Діани вінн Джонс прекрасний дар - писати про сумне з посмішкою. Дитинство у Крістофера було просто жахливе, але тим не менш про нього читаєш з посмішкою і тільки копнувши глибше розумієш, що тут плакати треба. І навіть розуміючи це все одно смієшся: з того, як ловили Трогмортена; з того, як Крістофер дивився чи не ховають подруги його матері риб'ячих хвостів під сукнями; з того, чим, на думку хлопчика гувернантки відрізняються від няньок...
У цій книзі я нарешті прочитала логічну (для людини, котра не спеціаліст з  фізики) теорію множинності світів і це не може не радувати. Так само радує те, що діти у книзі це не маленькі янголята і не глина, з якої слід виліпити людину (останнім грішать автори-моралізатори). Діти у розумінні автора відрізняються від дорослих лише обсягом знань та досвіду, тож і вони можуть накоїти чимало як лиха, так і добра. І не варто скидати всю вину за те, що Крістофер накоїв, на "жорстоких дорослих". Хлопчик і сам доклав чимало зусиль, щоб заварити ту кашу, яку змушений був розгрібати в останніх розділів. Хоча нікуди правди діти, з його думкою мало хто рахувався
А ідею живої богині пані Джонс явно позичила в Непалі. Щоправда непальська богиня милосердніша - коли дівчатка-богині виростають, то просто повертаються додому, а не помирають.
Висновок: дивись перше речення. Як добре, що це лише початок циклу =)
Скачати книгу можна тут. "Видавництво Старого Лева", до речі, видало вже дві книги Діани вінн Джонс, щоправда, з циклу "Мандрівний замок". Але може вони й до "Світів Крестомансі" колись доберуться?
Не ставте хрест на українському книговидавництві. І любіть Україну